Слобідський край
Село мрії
Друге життя української глибинки
Об'єднані громади на Харківщині та гміни у Польщі розділяють відстань у тисячі кілометрів і час у 25 років. Шлях децентралізації, який поляки пройшли у 1990-х, тепер долають мешканці української глибинки. У кожної нашої громади свої стартові умови, свої «граблі» та перепони. Але мають вони й свої перспективи й шанси, які варто лише вчасно розгледіти та використати для розвитку.
Перша об’єднана
Старосалтівська об'єднана територіальна громада (ОТГ) стала першопрохідцем у процесі добровільного об'єднання на Харківщині. Тому свою місію вони зрозуміли відразу, і сьогодні усіма силами реалізовують нововведення, які проходять не так гладко. Уже минуло чотири місяці від виборів, на яких мешканці першої об'єднаної громади області вибрала собі голову й депутатів. За цей час усі шість сільрад, які ввійшли в одну громаду, вже передали свої повноваження. До кінця цього бюджетного року органи місцевого управління поки що продовжують працювати зі своїми бюджетами, наступного він буде спільним для всіх.

Але фінансова децентралізація уже діє й дає свої плоди: сьогодні в усіх сільський радах перевиконали бюджети на 2,4 млн грн, або на 146 %. Нагадаємо, новостворені громади отримують право, як і міста обласного значення, зосереджувати у себе 100 % податку на землю, на майно, на прибуток підприємств, 60 % податку, який сплачує населення, 5 % – акцизного податку. У свою чергу, всі доходи вони мають використати на розвиток громади.

Своє перетворення Старосалтівська громада розпочала зі Стратегічного плану розвитку, де викладені усі їхні плани на майбутнє.
Старосалтівська громада має Стратегію розвитку, але вона потребує доповнення коекретними проектами.
Насамперед громада планує покращити становище житлово-комунального господарства. Адже зараз воно не може функціювати без спеціальної техніки, якої тут обмаль.

– До Міністерства регіонального розвитку ми подали проект, – розповів голова Старосалтівської об'єднаної громади Едуард Коновалов. – Зараз відділ ЖКГ не може повноцінно обслуговувати усі населені пункти, які є у громаді. Не вистачає п'яти тракторів, з необхідним причепним обладнанням, газонокосарки, машини для обрізки дерев та сміттєвозу. Тому ми подали проект до Мінрегіону загальною сумою 5,145 млн грн.

У рамках ще одного проекту громада хоче узаконити місцеве сміттєзвалище, яке розрослося до чотирьох гектар. Невдовзі там установлять огорожу та зроблять офіційний полігон ТПВ. Згодом планують створити комплекс із сортування і переробки сміття.

Також цього року громада виграла п'ять міні-проектів в обласному конкурсі «Разом у майбутнє». Завдяки отриманим коштам планують замінити вікна у школах і дитсадках. До речі, про закриття чи скорочення закладів освіти поки не йдеться. Навпаки – школа у Старому Салтові цілком може стати в наступному році опорною. Для цього громаді потрібні два автобуси, які б підвозили учнів з навколишніх сіл. Один пообіцяла виділити облдержадміністрація, а ще один куплять за власні кошти наступного року. Так само за власні кошти наразі ремонтують дороги. До кінця року виділили близько 500 тис. грн на ямкові ремонти шляхів у Хотімлі й Шестаковому.

Інше питання, яке постало перед громадою – це відсутність підготовлених кадрів. Оскільки з початку 2017 року державна субвенція вже буде надходити не в район, а на місця, то на базі сільської громади потрібно створити відділи, які б відповідали за освіту, ЖКГ, медицину, тощо. І якщо з першими двома проблему так-сяк вдалося вирішити, то спеціаліста у відділ охорони здоров'я поки що нема.

– Якщо до нас приїде працівник із іншого населеного пункту, ми не готові сьогодні забезпечити його житловими умовам, – розповів голова громади. – Тому зараз у нас працює комісія по ревізії нашого гуртожитку та вільних у районі земель. Ми хочемо забезпечити молодих спеціалістів гідними умовами проживання.

Земельна ревізія має встановити, скільки вільних ділянок є у громаді, і скільки можна виділити, зокрема, й учасникам АТО, які вже звернулися до сільради.

Одною з перспективних сфер економіки Старого Салтова є сільськогосподарське виробництво. На території громади працюють три найбільші у районі тваринницькі комплекси: СТОВ «Агросвіт», СТОВ АФ ім. Т. Г. Шевченка і ДП ДГ «Гонтарівка». Але нема жодного переробного комбінату та дуже мало забійних пунктів. Зараз фермери й місцева влада обговорюють питання створення свого молоко– або м'ясопереробного комбінату. А щоб селищна рада могла законно виділити землю під такий комплекс, має вступити у дію закон, який дозволить селищній раді розпоряджатися землями за межами населених пунктів.

На берегах Печенізького водосховища з'являться три сільські пляжі
У Старосалтівській громаді не оминають питання екології та створення рекреаційної зони, де б могли відпочивати не тільки місцеві жителі, але й туристи. Адже під рукою мальовниче «Харківське море» – Печенізьке водосховище. Аби використати й цей природній ресурс, місцеві реалізують проект «Зелене місто». З прилеглих сіл активно вивозять сміття, прибирають несанкційовані звалища. Планують організують три офіційні сільські пляжі та кемпінги, а також автостоянку, щоб відпочивальникам було де залишити свої машини. Крім того, з покинутих будинків, розташованих неподалік від води, планують зробити гуртожитки та готелі.

Усе це дозволить збільшити місцевий бюджет, який можна буде використати на розвиток громади.

– По всіх населених пунктах, які увійшли до складу громади, ми будемо рівномірно розподіляти гроші, що приходитимуть у 2017 році на спільний рахунок, – розповів голова Едуард Коновалов. – Ми не збираємось усі гроші, які надходять на рахунок громади, витрачати лише на Старий Салтів, а плануємо 70 % коштів розподіляти серед усіх рад. 30 % – залишатимемо на фінансування відділу освіти, культури тощо.

Як зауважив голова Харківської обласної ради Сергій Чернов, зараз громада в першу чергу потребує методичної підтримки.

– Старосалтівська громада має дуже великий потенціал. Адже сюди входить понад 80 суб'єктів підприємництва, бізнесу, сфери послуг, сільськогосподарських, фермерських підприємств, шість шкіл, аграрний ліцей, заклади культури, ФАПи. Громада також спроможна збирати достатню кількість коштів для розвитку інфраструктури всіх 20 сіл, які увійшли до її складу, – акцентував Сергій Чернов.

Він також зауважив, що громада має гідну Стратегію розвитку, але вона потребує серйозного доопрацювання, в тому числі шляхом доповнення конкретними проектами і програмами.

Юридичні пута
Єдине, що поки що стримує громаду втілювати у життя сільські мрії, – нерозв'язані юридичні питання.

Так, шість років тому у с. Михайлівка один із місцевих підприємців перегородив парканом вхід до річки. Оскільки дозволу у нього на цю землю, де розташувалася огорожа, не було, сільрада вирішила знести її. Та підприємець не розгубився і оформив дозвіл на цю ділянку.

Сьогодні за шмат забору він просить компенсацію у розмірі 130 тис. грн. Перший суд бізнесмену вдалося виграти, але він не зупинився і подав на сільраду ще один позов – тепер за моральні збитки, які оцінив у 100 тис. грн. Через це зараз рахунки селищної ради заблоковано і використовувати гроші громада може тільки на захищені статті. А закуповувати матеріали, укладати договори на ремонти, та інше – не може. У громаді сподіваються, що найближчі суди винесуть все ж таки рішення на їхню користь, і рахунок врешті-решт розблокують

Та це не єдина юридична перипетія, яка сталася у сільраді. У лютому цього року попередня влада Старого Салтова уклала договір із приватною фірмою на перекриття покрівлі в дитячому садочку.

– Покрівлю розкрили, почали роботи, згідно з договором, сільрада перерахувала на рахунок цієї фірми кошти у розмірі 156 тис. грн, – розповів голова Старосалтівської об'єднаної громади. – Усі роботи вони повинні завершити до 12 травня, але цього так і не сталося. Дитяче приміщення так і залишилося у напіврозібраному стані. А дощі, яких було немало цього літа, продовжили руйнування споруди. До того ж, горе-підприємець не надав сільраді акту виконаних робіт, тому вона не може закрити відповідну документацію та відзвітувати за витрачені кошти. Спеціалісти, які займалися розслідуванням, розповіли, що на зв'язок бізнесмени не виходять і знайти їх проблематично, адже за всіма ознаками все схоже на злодіяння фірми-одноденки. Сільська рада подала позов у прокуратуру, і проти фірми відкрили кримінальне провадження за фактом шахрайства. Наразі, поки триває судова тяганина, сільрада закупила матеріали та уклала договір з іншими будівельниками, аби ті довели справу до кінця.

Замість садів - магазини й фабрики
У сусідній Польщі, яку вважають найкращим прикладом проведення адміністративно-територіальної реформи, теж було не все гладко. І далеко не всі гміни (аналог наших ОТГ) є зараз спроможними, деякі залежать від дотацій. Однак є приклади, коли громада змогла побачити свій потенціал і вдало розкрити його.

Гміна Тарново Подгурне, що у Польщі, розташована в кількох кілометрах від Познані і є однією з 17-ти гмін Познанського повяту Великопольського воєводства. На гостей гміни її адміністративний центр справляє незабутнє враження. Ідеальні дороги, сучасні будівлі, охайні вулиці – ну просто село майбутнього.

Войт гміни Тадеуш Чайка розповідає, що тільки-но після реформи у 1990-х роках у гміні налічувалося 13 тис. мешканців. Переважно заробляли вони на життя садівництвом та овочівництвом. Бюджет гміни був не надто великим – усього 1 млн злотих. Завдяки реформі гміна отримала кошти від ЄС та в першу чергу спрямувала їх на реконструкцію комунальної сфери. За 25 років громаді вдалося збільшити охоплення газопостачанням з 5 до 95 %, каналізацією – з нуля до 95 %, а водою – з 55 % до 100 %. Для розвитку території треба було залучати інвесторів, і поляки скористалися головною перевагою гміни – її вигідним розташуванням поблизу великого міста Познані та поряд із міжнародною трасою Варшава – Берлін, якою відбувається торговельний обіг. Поступово кількість зареєстрованих на теренах гміни підприємств збільшилась із 850 до 5000, і зараз вони забезпечують 35 тис. робочих місць. Це найбільший ринок праці в регіоні навколо Познані. Сюди почали з'їжджатися на роботу та оселятися мешканці як цього повіту, так і інших. Жити у селі стало модно та престижно. Так, населення гміни зросло до 23 тис. жителів. Збільшувалась і народжуваність, а тому для маленьких мешканців тут почали будувати нові школи та садочки й ремонтувати старі. Зараз тут нараховується 14 початкових шкіл і 10 садочків. Крім того, гміна взяла на себе відповідальність і відкрила ліцей та музичну школу.

– 25 років тому наш регіон годував овочами й фруктами Познань. Тепер замість садів постали фабрики, замість теплиць – магазини. Ці території набули більшої вартості. Основне, що залишилось від сільського господарства, – вирощування квітів. Але це не проблема – овочі нам привезуть з Іспанії чи Греції, – запевняє Тадеуш Чайка.
На території гміни є 14 початкових шкіл, 10 садків, ліцей та музична школа. У найменшій школі навчається 100 учнів, у найбільшій - 600.
Бюджет гміни зріс до 153 млн злотих на рік, з них 85 % – це власні доходи, а 15 % – дотації та субвенції від держави. Основними джерелами поповнення місцевої скарбнички стали місцеві податки. У місцевому бюджеті залишається 40 % податку на прибуток, 6 % від податку на додану вартість великих фірм і 2 % від транзакцій із нерухомості, які відбуваються на території гміни. При цьому громада може сама регулювати рівень податків, які мають сплачувати підприємці на її території. Міністерство фінансів визначає лише верхню межу, і як правило, у гміні збори на 10 % нижчі. Є тут і податкові канікули – протягом перших трьох років діяльності фірма не сплачує данини. Та й влада намагається сприяти діяльності інвесторів.

– Якщо ми отримуємо інвестора, то супроводжуємо його від початку й до кінця. Допомагаємо отримати необхідні дозвільні документи як у гміні, так і повіті, проводимо його крізь усі чиновницькі кабінети. Можемо навіть змінити внутрішнє планування міста, якщо цього потребує інвестиційний проект. Також організовуємо конференції для приватних фірм, розповідаючи їм про умови роботи на ринку. Найближчим часом плануємо відкрити центр підтримки підприємництва, – розповідає Тадеуш Чайка.

У результаті в Тарново Подгурному працюють зараз понад 250 фірм і підприємств, які мають іноземний капітал, вони вже інвестували у цю територію близько 1 млрд доларів. Серед них такі гіганти як Amazon, Brenntag, Mondelēz International та інші. Тільки Амазон щороку сплачує в місцеву казну понад 3 млн злотих податку на нерухомість. Від такої економічної діяльності громада тільки виграє: і податки у бюджет ідуть, і дороги навколо поремонтовані, і людям є де працювати.

"Термальний парк здоров’я" у Тарново Подгурному став туристичною родзинкою
Не забувають тут і про відпочинок та туризм. Ця сфера також допомагає заробляти гроші в бюджет. Зокрема, у 2010 році на території гміни відкрили джерело термальних вод на глибині 1200 метрів. Унікальна цілюща вода має постійну температуру 40 °С. Поляки не розгубилися – й збудували навколо джерела... аквапарк! Точніше, «Термальний парк здоров'я». Тепер він є родзинкою гміни, сюди запрошують гостей міста й туристів відпочити й оздоровитися.

Ще одна рекреаційна зона допомогла гміні розквітнути й розбудуватися. Це мальовниче Ласувське озеро, що розташоване у шести кілометрах від Познані. У 2010 році за кошти ЄС тут розбудували пляжі і місця рекреації, що дозволило залучати туристів до активного відпочинку. А у селищі Ласувко неподалік озера виросло ціле котеджне містечко. При цьому обов'язковою умовою для забудовника було не тільки звести житлові будинки, а й прокласти й опорядкувати дороги як у містечку, так і навкруги нього.

Тамара КІЧ, Марина ПРОЦЕНКО, кореспонденти

При використанні матеріалів публікації посилання на сайт "Слобідський край" є обов`язковим: http://www.slk.kh.ua/
Матеріал публікується в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).

Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора/редакції "Слобідський край" та необов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.

Made on
Tilda