СЛОБІДСЬКИЙ КРАЙ
ШКОЛА - ЦЕ ЗНАННЯ ЧИ ОЦІНКИ?
Навчання заради оцінок – або задля якісних знань. Україна намагається змінити радянську парадигму середньої освіти. З чого почнуть наші освітяни та в якій країні ЄС найефективніша середня школа, розбирався кореспондент «СК».
1 вересня – свято першого дзвоника, бантів, квітів і урочистих промов.
А от щодо свята знань – питання досить суперечливе. Так уже повелося з радянських часів, що головне в нашій освітній системі – оцінка. Тому переважна більшість школярів при одному тільки згадуванні про контрольну, іспит або ЗНО починає тремтіти від страху. Ось діти і гризуть неосяжний «граніт науки», зубрять або списують. Визнають проблему й у Міносвіті. «Ми з дитини зробили фаршировану рибу з великою кількістю знань, які вона повинна відтворити на екзаменах, а потім забути», – констатувала міністр освіти Лілія Гриневич під час презентації концепції «Нової української школи».
Основні зміни в середній освіті України почнуться з 2018 року. Проте вже цього навчального року справжня революція відбудеться в початковій школі – учні молодших класів навчатимуться за оновленою програмою. Зміни торкнуться 14 шкільних предметів. Основна мета – допомогти дитині краще усвідомлювати матеріал і знизити рівень стресу під час навчання. Нарешті в Києві визнали, що всі учні – різні, важлива – якість, а не кількісні показники, передусім – свобода вчителя і повага до дитини. Тепер потрібно ці принципи впровадити в регіонах.
Основні зміни в середній освіті України почнуться з 2018 року. Проте вже цього навчального року справжня революція відбудеться в початковій школі – учні молодших класів навчатимуться за оновленою програмою. Зміни торкнуться 14 шкільних предметів. Основна мета – допомогти дитині краще усвідомлювати матеріал і знизити рівень стресу під час навчання. Нарешті в Києві визнали, що всі учні – різні, важлива – якість, а не кількісні показники, передусім – свобода вчителя і повага до дитини. Тепер потрібно ці принципи впровадити в регіонах.
“
На чолі оновленої шкільної програми стоїть дитина, її особистість. З програми прибрали такий вид роботи, як швидкочитання. Більше уваги приділятиметься усвідомленню та розумінню прочитаного. Також у першому і у другому класах діти не будуть заучувати таблицю множення. Адже заучувати складно, набагато легше осмислити і зрозуміти принцип.
Нова українська школа
На уроках творчих предметів менше приділятимуть уваги теорії, а більше творчості. Малечі дозволять завдання в зошитах виконувати олівцем, а вчителям заборонять виправляти помилки в дитячих роботах червоним чорнилом. Колір ручки для виставлення оцінок у зошитах і щоденниках вчитель може вибирати самостійно. До речі, оцінювання стане конфіденційною інформацією, доступ до неї матимуть лише вчителі, учень і його батьки. Тож звітування успішності (хто, коли, яку оцінку отримав) на батьківських зборах чи публічні рейтинги кануть у минуле. Оцінки в 1 класі взагалі відмінили, а з 2 класу оцінювати чи ні навчальні успіхи дітей, вирішуватиме педагогічна рада школи.
На уроках творчих предметів менше приділятимуть уваги теорії, а більше творчості. Малечі дозволять завдання в зошитах виконувати олівцем, а вчителям заборонять виправляти помилки в дитячих роботах червоним чорнилом. Колір ручки для виставлення оцінок у зошитах і щоденниках вчитель може вибирати самостійно. До речі, оцінювання стане конфіденційною інформацією, доступ до неї матимуть лише вчителі, учень і його батьки. Тож звітування успішності (хто, коли, яку оцінку отримав) на батьківських зборах чи публічні рейтинги кануть у минуле. Оцінки в 1 класі взагалі відмінили, а з 2 класу оцінювати чи ні навчальні успіхи дітей, вирішуватиме педагогічна рада школи.
На перше місце виноситься мотивація малечі до навчання. Вчителі з менторів мають перетворитися на партнерів по навчанню, завдання яких – зацікавити дітей.
Водночас у педагогів з'явився більший простір для самостійності. Тепер тільки вони визначатимуть кількість годин, присвячених певній темі. Це дозволить оптимізувати процес навчання.
Починаючи з 2018 року, шкільна освіта в Україні триватиме 12 років. Її поділили на початкову школу (1–4 класи), базову середню освіту (5–9 класи), профільну середню освіту (10–12 класи). А ще нова українська школа передбачає для старшокласників вибір напряму навчання. Серед ноу-хау – державні гроші виділятимуть і на приватні школи. На рік держава виділяє близько 8,5 тис. грн на учня і 25 тис. грн на школяра з особливими потребами. Гроші йтимуть за дитиною, тобто якщо батьки вирішать віддати своє чадо у приватну школу, то державні кошти також підуть туди.
Починаючи з 2018 року, шкільна освіта в Україні триватиме 12 років. Її поділили на початкову школу (1–4 класи), базову середню освіту (5–9 класи), профільну середню освіту (10–12 класи). А ще нова українська школа передбачає для старшокласників вибір напряму навчання. Серед ноу-хау – державні гроші виділятимуть і на приватні школи. На рік держава виділяє близько 8,5 тис. грн на учня і 25 тис. грн на школяра з особливими потребами. Гроші йтимуть за дитиною, тобто якщо батьки вирішать віддати своє чадо у приватну школу, то державні кошти також підуть туди.
Безкоштовне – дороге
Найефективнішою шкільною освітою у світі вважається фінська. Згідно з міжнародними дослідженнями, які кожні три роки проводить Організація економічного співробітництва і розвитку (PISA), саме школярі цієї країни ЄС демонструють найвищий у світі рівень знань.
А ще вони найбільші «книголюби» планети – читають, читають і ще раз читають. Громадські бібліотеки країни скоріше нагадують розважальні центри. Тут і закуточки для читання казок тим, хто ще не вміє робити цього самостійно, і стелажі, розділені за кольором книг (раптом хтось із малечі прихильник тільки зелених або синіх книжок), і привітні бібліотекарі, які більш схожі на аніматорів.
Феномен фінської школи в тому, що учні отримують добрі знання, проте менше за всіх сидять за партами, а на виконання домашнього завдання витрачають близько півгодини – 10 хвилин на один предмет (задавати можуть не більше трьох предметів).
Навчаються фіни 12 років, шкільна освіта повністю безкоштовна. Підручники, канцелярія та харчування – за рахунок бюджету. Про харчування у фінських школах узагалі можна написати окрему статтю – меню досить різноманітне, а страви смачні. Учні шкільному шеф-повару можуть замовляти різні смаколики. Є спеціальна комп'ютерна програма, яка раз на тиждень приймає від дітей замовлення. Головне правило шкільної їдальні – жодних консервантів і тільки корисна їжа. З напоїв – вода та молоко, у школах навіть молокомати встановлено – так у Фінляндії піклуються про здорові зуби та кістки дітлахів. До речі, про здоров'я нації дбають і в польських школах, де в денному раціоні учнів також обов'язково наявні молоко і свіжі овочі та фрукти.
В українській школі безкоштовне харчування тільки для учнів молодших класів, молоко видають тільки першачкам – по упаковці (200 мл) на день. Щоправда, непоодинокі випадки, коли діти цей напій додому приносять.
Щодо шкільної освіти, то вона в нас начебто безкоштовна. Проте самі ж освітяни кажуть, що без батьківської допомоги сьогодні українським школам складно вижити. Разом з цим, чиновники від освіти наголошують, що внески можуть бути тільки добровільними, а за кожну витрачену копійку потрібно звітувати.
– Сьогодні ми розробляємо модель прозорого використання батьківських коштів. Спеціальні благодійні рахунки, де за кожну витрачену копійку треба буде звітувати, – наголошує директор Департаменту науки та освіти ХОДА Анатолій Бабічев.
Перед початком навчального року в багатьох школах Харківщини відбулися батьківські збори, на яких озвучили перші «благодійні» суми.
– З нас зібрали по 200 грн на робочі зошити, – розповідає харків'янка Інна, мати першокласниці. – Що буде далі, поки не знаю.
Найефективнішою шкільною освітою у світі вважається фінська. Згідно з міжнародними дослідженнями, які кожні три роки проводить Організація економічного співробітництва і розвитку (PISA), саме школярі цієї країни ЄС демонструють найвищий у світі рівень знань.
А ще вони найбільші «книголюби» планети – читають, читають і ще раз читають. Громадські бібліотеки країни скоріше нагадують розважальні центри. Тут і закуточки для читання казок тим, хто ще не вміє робити цього самостійно, і стелажі, розділені за кольором книг (раптом хтось із малечі прихильник тільки зелених або синіх книжок), і привітні бібліотекарі, які більш схожі на аніматорів.
Феномен фінської школи в тому, що учні отримують добрі знання, проте менше за всіх сидять за партами, а на виконання домашнього завдання витрачають близько півгодини – 10 хвилин на один предмет (задавати можуть не більше трьох предметів).
Навчаються фіни 12 років, шкільна освіта повністю безкоштовна. Підручники, канцелярія та харчування – за рахунок бюджету. Про харчування у фінських школах узагалі можна написати окрему статтю – меню досить різноманітне, а страви смачні. Учні шкільному шеф-повару можуть замовляти різні смаколики. Є спеціальна комп'ютерна програма, яка раз на тиждень приймає від дітей замовлення. Головне правило шкільної їдальні – жодних консервантів і тільки корисна їжа. З напоїв – вода та молоко, у школах навіть молокомати встановлено – так у Фінляндії піклуються про здорові зуби та кістки дітлахів. До речі, про здоров'я нації дбають і в польських школах, де в денному раціоні учнів також обов'язково наявні молоко і свіжі овочі та фрукти.
В українській школі безкоштовне харчування тільки для учнів молодших класів, молоко видають тільки першачкам – по упаковці (200 мл) на день. Щоправда, непоодинокі випадки, коли діти цей напій додому приносять.
Щодо шкільної освіти, то вона в нас начебто безкоштовна. Проте самі ж освітяни кажуть, що без батьківської допомоги сьогодні українським школам складно вижити. Разом з цим, чиновники від освіти наголошують, що внески можуть бути тільки добровільними, а за кожну витрачену копійку потрібно звітувати.
– Сьогодні ми розробляємо модель прозорого використання батьківських коштів. Спеціальні благодійні рахунки, де за кожну витрачену копійку треба буде звітувати, – наголошує директор Департаменту науки та освіти ХОДА Анатолій Бабічев.
Перед початком навчального року в багатьох школах Харківщини відбулися батьківські збори, на яких озвучили перші «благодійні» суми.
– З нас зібрали по 200 грн на робочі зошити, – розповідає харків'янка Інна, мати першокласниці. – Що буде далі, поки не знаю.
Влада Фінляндії ставку зробила на вчителів. Уже понад 40 років це одна з найпрестижніших професій країни. Конкурс у педагогічні університети складає 10 осіб на місце.
Престиж професії
До 70-х років минулого століття фінська школа дуже нагадувала нашу. Однак у якийсь момент політики зрозуміли: успішність нації залежить від якості освіти. І сьогодні головний принцип фінської середньої освіти: у школах готують до життя, а не до іспитів. Щоб організувати відповідний навчальний процес, потрібні справжні профі.
Кожний учитель обов'язково повинен мати магістерську ступінь і бути професіоналом найвищого класу. Контракти з педагогами укладаються на рік, зарплати в освітян вищі за середні (близько 3,5 тис. євро). На відміну від українських шкіл, у фінських витриманий й гендерний баланс – серед учителів багато чоловіків.
У Фінляндії однаково висока якість шкільної освіти як у міських – так і в сільських, як у державних – так і у приватних школах. В Україні з цього навчального року також взялися за підвищення якості освіти в сільській місцевості – створюють опорні школи. На Харківщині цьогоріч буде створено сім опорних шкіл: шість уже створено, одна на підході. Однак часто такі зміни важко сприймаються батьками школярів, бо дітям з оптимізованих шкіл доведеться їздити на навчання до сусіднього села. Навіть за умови, що безкоштовне підвезення учнів до школи забезпечуватиме влада.
До 70-х років минулого століття фінська школа дуже нагадувала нашу. Однак у якийсь момент політики зрозуміли: успішність нації залежить від якості освіти. І сьогодні головний принцип фінської середньої освіти: у школах готують до життя, а не до іспитів. Щоб організувати відповідний навчальний процес, потрібні справжні профі.
Кожний учитель обов'язково повинен мати магістерську ступінь і бути професіоналом найвищого класу. Контракти з педагогами укладаються на рік, зарплати в освітян вищі за середні (близько 3,5 тис. євро). На відміну від українських шкіл, у фінських витриманий й гендерний баланс – серед учителів багато чоловіків.
У Фінляндії однаково висока якість шкільної освіти як у міських – так і в сільських, як у державних – так і у приватних школах. В Україні з цього навчального року також взялися за підвищення якості освіти в сільській місцевості – створюють опорні школи. На Харківщині цьогоріч буде створено сім опорних шкіл: шість уже створено, одна на підході. Однак часто такі зміни важко сприймаються батьками школярів, бо дітям з оптимізованих шкіл доведеться їздити на навчання до сусіднього села. Навіть за умови, що безкоштовне підвезення учнів до школи забезпечуватиме влада.
В українському суспільстві статус учителя наразі досить низький. Реформ без інвестицій не буває! Є речі, які ми можемо зробити без грошей. Наприклад, програми початкової школи – все на голому ентузіазмі, але для того, щоб учитель підвищив свою кваліфікацію і був добре підготованим до професії, його соціальний статус повинен зростати.
Лілія Гриневич
очільниця Міносвіти
очільниця Міносвіти
Фінські особливості
Одне з правил фінської освіти – навчатися в безперервній дискусії. Діти привчаються мислити та сміливо висловлювати свої думки. Багато завдань школярі виконують у парах або в групах.
Під час перерви за будь-якої погоди всі діти обов'язково виходять на двір. На уроки повертаються своєчасно, причому без дзвоника – так дітей привчають до дисципліни. Уроки фізкультури – це катання на велосипеді або сплав на човнах, узимку – катання на лижах. До речі, у Фінляндії у лютому є лижні канікули, протягом тижня школярі разом з батьками катаються на лижах.
У фінських класах панує повна демократія: діти сидять де хочуть і з ким хочуть, можуть навіть посеред уроку ходити або лежати, якщо це не заважає іншим. До шостого класу всі предмети викладає один учитель, із сьомого з'являються вчителі-предметники. Серед них і «вчитель майбутнього», який допомагає учню визначитися з професією.
На уроках, окрім основного педагога, за потреби може працювати й помічник учителя. Якщо викладач бачить, що дитина в чомусь відстає, то займається з нею додатково. Знову ж таки – безкоштовно. У школах немає журналів і щоденників. Є спеціальна електронна програма, де відбиваються оцінки. До шостого класу входити туди можуть тільки вчитель і батьки, із сьомого класу – вже і школяр.
У старшій школі – 10–12 класи ліцею або ПТУ – як таких класів немає, учні відвідують різні курси за бажанням. Під час першого семестру розклад занять складає адміністрація навчального закладу, а потім це перетворюється на прерогативу учнів. Головне – пройти 75 різних курсів. Якщо за три роки школяр не встигає цього зробити, то за бажанням він може залишитися у старшій школі ще на один рік.
– Перші шість класів я закінчувала в Естонії, а потім моя родина переїхала до Фінляндії. Справжнім культурним шоком для мене став початок навчального року, – розповідає 21-річна Олександра. – Там немає культу 1 вересня, там узагалі немає конкретної дати початку нового навчального року. У кожній школі по-різному – десь на початку серпня, десь усередині. І ніякої парадної форми та квітів. У цей день я була білою вороною.
За словами дівчини, її дуже здивувало, коли під час контрольної вчитель роздав усім учням калькулятори та спеціальні примірники з усіма формулами. Так фінських дітей змалечку привчають до чесності. Під час контрольної педагог може вийти з класу, ніхто не списуватиме.
Мирослава Кольцова, кореспондент
Одне з правил фінської освіти – навчатися в безперервній дискусії. Діти привчаються мислити та сміливо висловлювати свої думки. Багато завдань школярі виконують у парах або в групах.
Під час перерви за будь-якої погоди всі діти обов'язково виходять на двір. На уроки повертаються своєчасно, причому без дзвоника – так дітей привчають до дисципліни. Уроки фізкультури – це катання на велосипеді або сплав на човнах, узимку – катання на лижах. До речі, у Фінляндії у лютому є лижні канікули, протягом тижня школярі разом з батьками катаються на лижах.
У фінських класах панує повна демократія: діти сидять де хочуть і з ким хочуть, можуть навіть посеред уроку ходити або лежати, якщо це не заважає іншим. До шостого класу всі предмети викладає один учитель, із сьомого з'являються вчителі-предметники. Серед них і «вчитель майбутнього», який допомагає учню визначитися з професією.
На уроках, окрім основного педагога, за потреби може працювати й помічник учителя. Якщо викладач бачить, що дитина в чомусь відстає, то займається з нею додатково. Знову ж таки – безкоштовно. У школах немає журналів і щоденників. Є спеціальна електронна програма, де відбиваються оцінки. До шостого класу входити туди можуть тільки вчитель і батьки, із сьомого класу – вже і школяр.
У старшій школі – 10–12 класи ліцею або ПТУ – як таких класів немає, учні відвідують різні курси за бажанням. Під час першого семестру розклад занять складає адміністрація навчального закладу, а потім це перетворюється на прерогативу учнів. Головне – пройти 75 різних курсів. Якщо за три роки школяр не встигає цього зробити, то за бажанням він може залишитися у старшій школі ще на один рік.
– Перші шість класів я закінчувала в Естонії, а потім моя родина переїхала до Фінляндії. Справжнім культурним шоком для мене став початок навчального року, – розповідає 21-річна Олександра. – Там немає культу 1 вересня, там узагалі немає конкретної дати початку нового навчального року. У кожній школі по-різному – десь на початку серпня, десь усередині. І ніякої парадної форми та квітів. У цей день я була білою вороною.
За словами дівчини, її дуже здивувало, коли під час контрольної вчитель роздав усім учням калькулятори та спеціальні примірники з усіма формулами. Так фінських дітей змалечку привчають до чесності. Під час контрольної педагог може вийти з класу, ніхто не списуватиме.
Мирослава Кольцова, кореспондент
При використанні матеріалів публікації посилання на сайт "Слобідський край" є обов`язковим: http://www.slk.kh.ua/
Матеріал публікується в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).
Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора/редакції "Слобідський край" та необов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.
Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора/редакції "Слобідський край" та необов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.
